Більше  трьох років минуло з тих пір, як не стало Василя Сергієнка – журналіста, соціолога, громадського активіста, якого по-звірячому закатували нелюди у квітні 2014-го. Значну частину життя він прожив у Запоріжжі, однак благородний мотив – доглядати маму – привів люблячого сина в 2009-му в Корсунь-Шевченківський. І саме світлий край дитинства став для нього, 58-річного богатиря у вишиванці, останньою зупинкою життєвого потягу, що так бадьоро і нестримно мчав – наперекір труднощам, скрутам, несправедливості.

Сергієнко Василь Миколайович 
Моя країна. Та, якої ще нема...
Гаряче серце вірить в те, що буде.
Холодний мозок приска - мов, "катма"!
Гай, чи немарні наші й предків труди,
На ту державу, що душа тремтить назвать?
Дасть Бог дожить... Чи може, вже й полину
Кудись туди, аж ген - у високость,
Щоб і звідтіль клечати - "Україна".
І мариться, неначе й справді ближче,
Усе омрійне. Валиться тюрма,
І ожила, опалена боїщем,
Та край-країна... якої ще нема!

Майже все життя Василь Миколайович присвятив боротьбі за волю України. У 1989-1991 роках він з  невеликою групою однодумців піднімав у нашому місті перші синьо-жовті прапори, роздавав «самвидатівські» газети, збирав напівлегальні мітинги. Згодом Сергієнко керував обласним осередком Української республіканської партії, брав активну участь у громадському русі на захист Хортиці та у Помаранчевій революції, не стояв осторонь виборчих кампаній. Переїхавши на Черкащину, щоб доглядати стареньку матусю, він став лідером патріотичних сил у Корсунь-Шевченківському районі, найгострішим автором газети «Надросся», очолював місцевий Майдан Гідності. Вбили Василя Сергієнка із особливою жорстокістю, викрали з дому та закатували у Виграївському лісі. Над трьома злочинцями триває суд, днями було затримано четвертого, але замовника вбивства досі не встановлено.

 За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Василю Сергієнку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

 5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

  8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).