КЗ «НВК «Новоолексіївська ЗОШ I-III ст.-ДНЗ»

Розвага

за мотивами українського народного фольклору з дітьми середнього та старшого дошкільного віку

«Червона калинонька»

Підготувала

вихователь  Драганова С.Ф.

    Мета: поглиблювати й закріплювати знання дошкільнят про один з українських народних символів - червону калину, прищеплювати любов і повагу до символіки рідної країни. Закріпити знання дітей про назви осінніх місяців та назви овочів та фруктів,які ростуть в нашій країні. Розвивати зв’язне мовлення, збагачувати активний словниковий запас.  Розвивати  увагу, мислення, пам’ять, спостережливість. Викликати емоційне задоволення від розваги.

Групова кімната прикрашена тином, соняшниками, дарами осені, кетягами калини.

 Ведуча: Дорогі діти! Проминуло літо. Настала замріяна золота осінь, яку називають чарівною. Вона м’яка,ніжна, як гарна мелодія. Коли слухаєш осінню мелодію, відчуваєш усю її урочисту красу. У ній поєднались чарівність теплого літечка з першими подихами наступних осінніх холодів, яскраві осінні барви із сором’язливою стриманістю перших приморозків. А що ви знаєте про осінь?(Відповіді дітей).

 Ведуча: Так, це чарівна і щедра пора року. Ось які дарунки вона принесла нам.( діти розглядають і називають дари осені).

Лунає пісня «Осінь золота прийшла». Заходять осінні місяці.

Ведуча: Діти, а чи знаєте ви осінні місяці? Скільки їх? Хто їх назве?(Відповіді дітей).

     Перший місяць – вересень. Вересень назвали вереснем на честь вічнозеленого низькорослого чагарника  вереса, який саме в цей час квітне рясним цвітом бузкового кольору. Ця красива, цінна медоносна  рослина, має лікарські властивості – вона лікує запалення і гоїть рани.

    Жовтень – середній місяць осені. Назва його пов’язана з кольором, що переважає в цей час у природі. Листя пофарбоване в теплий жовтий колір. А як чудово осінньої пори в лісі! Подивіться, і ви побачите, який урочистий він у своєму осінньому вбранні. Пахне дубом і грибами, сосною. Раптом чути: трісь! – падає гілочка – лежить вона на землі ніжна, тендітна. Потім ще і ще…Вітру немає, а гілочки падають. Це – гілкопад.

    А як називається явище, коли падають листочки? –Листопад. Так називають останній місяць осені.

    Давайте пограємо з вами у гру «Хто швидше збере листочки?»

Ведуча: Діти, а яка гарна восени калина, що росте на узліссі! Вона наче дівчина - українка у червоному намисті.

    Інсценізація пісні «Ой, є в лісі калина».

Ведуча: Калина – це кущ з кетягами червоних ягід. Не лише за красу шанують її. Вона має цілющі властивості. Її кору і ягоди використовують як ліки. А чи знаєте ви вірш про калину? А загадки?

(Діти читають вірші, загадують загадки про калину, виконують « Танок з рушниками»)

Ведуча: Діти, а тепер послухайте, які прислів’я вигадав про калину український народ.

Видивляється у воду – на свою хорошу вроду.

Пишна та красива, мов червона калина.

Молода дівчина така гарна, як калина.

Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

Щоки червоні, як кетяги калинові.

      Загадки про калину

Стоїть дід над водою з білою бородою,

Тільки сонечко пригріє – борода почервоніє.

Не дівчина, а червоні стрічки має.

В лісі на горісі червоні стрічки висять.

У вінку зеленолистім, у червоному намисті.

(Заходить бабуся, вітається з дітьми, милується калиною і пропонує дітям легенду про калину)

• У роки Другої світової війни біля села був бій. Нашим воїнам довелось відступати. Двоє поранених бійців не могли йти, і люди сховали їх за селом у рівчаку, під кущами калини. Калинові кетяги закрили бійців, як мати діточок. Фашисти по всьому селу шукали їх, та так і не знайшли. Поки ворог був у селі, діти непомітно носили воїнам їжу, прикладали зілля до ран, а коли фашисти пішли, забрали їх до хати. Бійці одужали. Всім селом проводжали їх на новий бій з ворогом. Підійшли солдати до калини і низько вклонились їй. Як рідній матері, адже вона врятувала їм життя.

       Перед тим, як пригостити дітей пирогом з калиною, бабуся розповідає про те,що раніше калину вплітали дівчатам у вінки, прикрашали калиновими кетягами весільний коровай, її зображували на малюнках, вишивали на рушниках.

    Бабуся:  Візьміть на згадку по кетягу калини, щоб вона була у вашому домі і в житті, як тепле сонечко, як вічна пам’ять в серці українського  народу. А тепер, дітки, пригощайтесь смачним пирогом з калиною. Діти пригощають бабусю дарами осені.

  На закінчення всі танцюють «Український гопачок».